Dataset Preview
Duplicate
The full dataset viewer is not available (click to read why). Only showing a preview of the rows.
Job has been terminated due to a temporary spike in resource usage and may be restarted later.
Error code:   JobManagerCrashedError

Need help to make the dataset viewer work? Make sure to review how to configure the dataset viewer, and open a discussion for direct support.

Title
string
Text
string
Image_Filename
image
Text_Clean
string
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/4
<noinclude></noinclude>{{c|{{x-larger|Про Степана Руданського.}}}} Степан Руданський уродив ся в Хомутинцях, селі Винницького повіту на Поділлю, де його батько був священником. До шкіл ходив в Камянці на Поділлю, а потім вчив ся на лікаря в Петрограді. Тоді він дуже бідував; нераз голодував та жив в вогкій, студеній х...
Про Степана Руданського. Степан Руданський уродив ся в Хомутинцях, селі Винницького повіту на Поділлю, де його батько був священником. До шкіл ходив в Камянці на Поділлю, а потім вчив ся на лікаря в Петрограді. Тоді він дуже бідував; нераз голодував та жив в вогкій, студеній хаті. Батько йому не помагав, бо мав числен...
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/5
<noinclude>{{c|{{—}} 3 {{—}}}}</noinclude>здоровля. Тай лихі люде не давали йому спокою. Він помер в 1873 році в нужді, не маючи й сорок літ. Писав він богато. Складав любовні пісні, що тепер скрізь співають ся, як: „[[Повій, вітре, на Вкраїну…|Повій, вітре, на Вкраїну]]“. Писав поклики до бою з ворогами, що присіли я...
— 3 — здоровля. Тай лихі люде не давали йому спокою. Він помер в 1873 році в нужді, не маючи й сорок літ. Писав він богато. Складав любовні пісні, що тепер скрізь співають ся, як: „Повій, вітре, на Вкраїну“. Писав поклики до бою з ворогами, що присіли як саранча нашу землю. В віршу „До України“ пише Руданський, щоб Ук...
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/21
<noinclude></noinclude><section begin="0"/>{{c|{{xx-larger|{{uc|I. Думи и думки.}}}}}} {{dhr|3em}} {{block center|<poem>{{gap}}Co się stało! Gdzie to naszych dum połowa? Zaporožskich dziś tak mało! A miłośna ta lubowa: O trzech zorzach, trzech krynicach, Siedmiu wodzach, studziewicach, Rzekłbyś: že te dumy z laty Przen...
I. Думи и думки. Co się stało! Gdzie to naszych dum połowa? Zaporožskich dziś tak mało! A miłośna ta lubowa: O trzech zorzach, trzech krynicach, Siedmiu wodzach, studziewicach, Rzekłbyś: že te dumy z laty Przenuciwszy błogie chwile, Przenuciwszy smutne straty Z ludźmi głuchną gdzieś w mogile! B o h d a n Z a l e s k i...
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/2
<noinclude></noinclude>{{dhr|2em}} {{block center| Ne z mutného oka, z ruky pilné naděje<br/> {{gap}}kwitne. {{—}} {{right|Kollar.}}}} {{dhr|2em}}<noinclude></noinclude>
Ne z mutného oka, z ruky pilné naděje kwitne. — Kollar.
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/3
<noinclude></noinclude> {{c|{{x-larger|{{sp|{{uc|Передслівє.}}}}}}}} {{rule|5em}} {{largeinitial|С}}удило нам ся послѣдним бути. Бо-коли другі Славяне вершка ся дохаплюют, и єстли не ўже то небавком побратают-ся с поўним, ясним сонцем; нам на долинѣ в густій стденній мрацѣ гибѣти. Мали и ми наших пѣвцѣв и наших уч...
Передслівє. Судило нам ся послѣдним бути. Бо-коли другі Славяне вершка ся дохаплюют, и єстли не ўже то небавком побратают-ся с поўним, ясним сонцем; нам на долинѣ в густій стденній мрацѣ гибѣти. Мали и ми наших пѣвцѣв и наших учителів, али найшли тучи и бури, тамті занѣмѣли, а народови и словесности на доўго ся здрѣма...
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/4
<noinclude>{{left|IV}}</noinclude>дѣлам <ref name="p4">Енєида на малороссійкій язык переложенная М. Котляревским; тричи виданая [[Енеїда (1798)|1798]], 1808 и 1809 в С. Петербурзѣ.<br />Князя Цертелева: Опыт собранія старинных малороссійских пѣсен. С. П. 1819.<br />Малороссійскія пѣсни, изданныя Михаилом Максимовичем. ...
IV дѣлам <ref name="p4">Енєида на малороссійкій язык переложенная М. Котляревским; тричи виданая 1798, 1808 и 1809 в С. Петербурзѣ. Князя Цертелева: Опыт собранія старинных малороссійских пѣсен. С. П. 1819. Малороссійскія пѣсни, изданныя Михаилом Максимовичем. Москва 1827. тойже издаў: Украинскія народныя пѣсни Моск. 1...
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/1
<noinclude></noinclude>{{bc| {{dhr}} {{c|{{x-larger|{{xxxx-larger|РУСАЛКА}}}}}} {{dhr|1em}} {{c|{{xxxx-larger|{{sp|ДНѢСТРОВАЯ}}.}}}} {{dhr|6em}} [[Файл:Page05a-Pieśni Józefa Przerwy Tetmajera.jpg|250px|center]] {{dhr|6em}} {{rule|15em}} {{c|Ruthenische Volks-Lieder}} {{rule|15em}} {{dhr|3em}} {{rule|20em}} {{dhr}} {{c|...
РУСАЛКА ДНѢСТРОВАЯ. Ruthenische Volks-Lieder У БУДИМѢ Письмом Корол. Всеучилища Пештанского. 1837.
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/152
<noinclude></noinclude>{{block center/s|style=max-width:25em; width:100%}} {{c|{{sp|Обсяг сей книжочки}}.}} {{right|стор.}} {{TOC line||[[Русалка Днѣстровая/Передслівє|Передслівє]]|III.|9}} {{c|Пѣснѣ народні.}} {{TOC line||[[Русалка Днѣстровая/Передговор к народним пѣсням|Передговор к народн. пѣсням]]|IX.|9}} {{TOC li...
Обсяг сей книжочки. стор. Передслівє III. 9 Пѣснѣ народні. Передговор к народн. пѣсням IX. 9 I. Думи и Думки 21 9 II. Обрядові пѣснѣ &nbsp; 9 А. Колядки 36 9 Б. Гагілки 42 9 В. Ладканя 45 9 Складаня. Згадка 61 9 Погоня 65 9 Два вѣночки 68 9 Роспука 70 9 Беснівка 71 9 Мадей 72 9 Туга за милою 76 9 Сумрак вечерний 78 9 ...
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/153
<noinclude>{{block center/s|style=max-width:25em; width:100%}}</noinclude>{{TOC line||{{gap|1em}}[[Русалка Днѣстровая/Дѣвчина лице миюча|Дѣвчина лице миюча]]|105|9}} {{TOC line||{{gap|1em}}[[Русалка Днѣстровая/Ангелчині ворота|Ангелчині ворота]]|106|9}} {{TOC line||{{gap|1em}}[[Русалка Днѣстровая/Знатель|Знатель]]|—|9}...
Дѣвчина лице миюча 105 9 Ангелчині ворота 106 9 Знатель — 9 Три тузѣ 107 9 Смерть милих 108 9 б. Из корольодвірской рукописи: &nbsp; 9 Китиця 109 9 Олѣнь 110 9 Лишена 111 9 Зазуля 112 9 Старина: Передговор к Старинѣ 115 9 Пѣснѣ зо староѣ руѣописи 117 9 Розмежє Острова и Дроховичь, з образцем 121 9 Вѣдомость о рукописах...
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/5
<noinclude>{{right|V}}</noinclude>Сказати нам дащо о правописи сей книжочки. Хочемо зачинати, проте знати нам конче, якє теперѣшному язикови истинноє лице; за-для-того держалисмо-ся правила: „пиши як чуєшь, а читай як видишь.“ Из сего огляда приймилисмо сербскоє ''џ'' (виџу ''wydzu'') и волоскоє ''ў'' (''аў, αυ Erazm. ...
V Сказати нам дащо о правописи сей книжочки. Хочемо зачинати, проте знати нам конче, якє теперѣшному язикови истинноє лице; за-для-того держалисмо-ся правила: „пиши як чуєшь, а читай як видишь.“ Из сего огляда приймилисмо сербскоє џ (виџу wydzu) и волоскоє ў (аў, αυ Erazm. Rotterd., au, еў, ευ: спѣваў, spiwαυ; душеў du...
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/6
<noinclude>{{left|VI}}</noinclude>{{hwe|родними|народними}} и Стариною; именно: Трудолюбивому Мирославови Илькєвичови, — потом Православови Каўкови, Ивану Бѣлѣньскому, Маркєллу Кульчицкому, Мѣнчакєвичу — и иншим; — {{errata|честьим|честь им}} най буде и слава, а в руских дѣтех най усерднѣйша подяка! — — {{nop}} <ref fo...
VI родними и Стариною; именно: Трудолюбивому Мирославови Илькєвичови, — потом Православови Каўкови, Ивану Бѣлѣньскому, Маркєллу Кульчицкому, Мѣнчакєвичу — и иншим; — честьим най буде и слава, а в руских дѣтех най усерднѣйша подяка! — — <ref follow="p4">малороссійскоє нарѣчіє и согласившим-ся из усердія к общей ползѣ с...
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/7
<noinclude></noinclude>{{dhr|5em}} {{c|{{xxx-larger|'''{{sp|ПѢСНѢ НАРОДН|0.2em}}І.'''}}}} {{dhr|3em}} {{rule|6em|height=2px}} {{dhr|5em}}<noinclude></noinclude>
ПѢСНѢ НАРОДНІ.
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/8
<noinclude></noinclude> {{block center| Pjsnĕ národnj gsau negpewněgsj základ oswětý,<br />{{gap}}žiwel wzdělanosti, podpora národnosti, štit<br/>{{gap}}a ozdoba řeči.<br/><br/> {{right|Kollár w ohlašenj Zpiewanek.}}}} {{nop}}<noinclude></noinclude>
Pjsnĕ národnj gsau negpewněgsj základ oswětý, žiwel wzdělanosti, podpora národnosti, štit a ozdoba řeči. Kollár w ohlašenj Zpiewanek.
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/9
<noinclude></noinclude>{{dhr|3em}} {{c|{{x-larger|{{sp|{{uc|Передговор.}}}}}}}} {{rule|5em}} {{c|{{larger|{{sp|'''К''' народним руским пѣсням.}}}}}} {{largeinitial|Н}}арід {{sp|Руский}} оден з головних поколѣнь Славяиньских, в серединѣ меж ними, роскладає-ся по хлѣбородних окрестностьох з ноза гір {{sp|Бескидских}...
Передговор. К народним руским пѣсням. Нарід Руский оден з головних поколѣнь Славяиньских, в серединѣ меж ними, роскладає-ся по хлѣбородних окрестностьох з ноза гір Бескидских за Дон. Він най щирше задержєў у своѣх поведѣнках, пѣсньох, обрядах, казках, прислівйох все, що єму передвѣцькі дѣди спадком лишили; а коли дру...
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/10
<noinclude>{{left|X}}</noinclude>повязали, и огорнена густими и великими рѣками, що як сестрицѣ почѣпляли-ся за руки. — Го́ри як ведити, рѣки як сяни<ref>Сян, полоз, смок — draco. — Примѣрь: {{sp|Mater verborum}}, словаръ староческій, из X. столѣтя; издан у Празѣ; — и Rukopis kraledworský в судѣ Любушинім. — Се слово ...
X повязали, и огорнена густими и великими рѣками, що як сестрицѣ почѣпляли-ся за руки. — Го́ри як ведити, рѣки як сяни<ref>Сян, полоз, смок — draco. — Примѣрь: Mater verborum, словаръ староческій, из X. столѣтя; издан у Празѣ; — и Rukopis kraledworský в судѣ Любушинім. — Се слово придержало-сь у нас доси у назвѣ рѣки ...
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/11
<noinclude>{{right|XI}}</noinclude>ѣх низкими стрѣхами. Не було, хтоби забераў давніѣ поведѣнки, и затираў з молоком виссані чувства; проповѣдачи витереблаючи боганьство, не перли чужоѣ души в нарід. Руский нарід правоє свѣтловняў в серца колокучі, а окрашаючи єго поверхноє лице влюбленими красотами, не запорчяў єго вн...
XI ѣх низкими стрѣхами. Не було, хтоби забераў давніѣ поведѣнки, и затираў з молоком виссані чувства; проповѣдачи витереблаючи боганьство, не перли чужоѣ души в нарід. Руский нарід правоє свѣтловняў в серца колокучі, а окрашаючи єго поверхноє лице влюбленими красотами, не запорчяў єго внутренноѣ чистоти цѣло. — Свѣт я...
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/12
<noinclude>{{left|XII}}</noinclude>{{hwe|тих|золотих}} стільцьох велѣли отрубляти походи далекі, а зелѣзніѣ полки {{sp|носадами}} орали {{sp|море рускоє}}<ref>Так давѣ звало-ся море чорноє. Нестор.</ref> — нечѣм в {{sp|обрядових пѣсньах}} так много згадок {{sp|о князях княгинях, о боярах о єдамашках, о ковальчиках}} що...
XII тих стільцьох велѣли отрубляти походи далекі, а зелѣзніѣ полки носадами орали море рускоє<ref>Так давѣ звало-ся море чорноє. Нестор.</ref> — нечѣм в обрядових пѣсньах так много згадок о князях княгинях, о боярах о єдамашках, о ковальчиках що золото куют, и о инчих ремѣсничках, которих у великой почести мали. — Лиш...
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/13
<noinclude>{{right|XIII}}</noinclude>{{hwe|женѣли|чуженѣли}}, а здвигши-ся з ними ховали чѣпи своѣм братям. — Ночами отогували небеса луни горячих сел, а вѣтри заносили зойк стинаного и полоненого міру; а коли зоря розсвѣчала день бѣлий гонили гайдуки міран пиўсопних, на лань понужателѣв — із народа побратимого, томили...
XIII женѣли, а здвигши-ся з ними ховали чѣпи своѣм братям. — Ночами отогували небеса луни горячих сел, а вѣтри заносили зойк стинаного и полоненого міру; а коли зоря розсвѣчала день бѣлий гонили гайдуки міран пиўсопних, на лань понужателѣв — із народа побратимого, томили гірш Татар, крьвавий піт обливаў буйний полон, а...
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/14
<noinclude>{{left|XIV}}</noinclude>Так нарід руский прославляў-ся, га раздуваў, бѣдиў-ся, бороў-ся, розбиваў тугу и надѣяў-ся, {{—}} таким конче и гадкам єго и пѣсням бути. {{—}} {{—}} В думах розцвиває лицарскими дѣлами буйність, звязана з перепоўненим внутреним призраком; они сут найчеснѣйшйм образом борючих-ся и за...
XIV Так нарід руский прославляў-ся, га раздуваў, бѣдиў-ся, бороў-ся, розбиваў тугу и надѣяў-ся, — таким конче и гадкам єго и пѣсням бути. — — В думах розцвиває лицарскими дѣлами буйність, звязана з перепоўненим внутреним призраком; они сут найчеснѣйшйм образом борючих-ся и загибаючих стратенцѣв. Із Запорожя лицарских ...
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/15
<noinclude>{{right|XV}}</noinclude>сѣделце виносят, а родина цѣла виводит го слезними очами и журними чадками, благословлячи го, на широкі степи. {{—}} Мамка розговорує-ся с конем, випитує-ся птиць, в серце в копуют-ся тоски печальніѣ, чоло роз-орує жаль, а попертого в вир недолѣ дожџі дрібні полочут, густі терни росчѣ...
XV сѣделце виносят, а родина цѣла виводит го слезними очами и журними чадками, благословлячи го, на широкі степи. — Мамка розговорує-ся с конем, випитує-ся птиць, в серце в копуют-ся тоски печальніѣ, чоло роз-орує жаль, а попертого в вир недолѣ дожџі дрібні полочут, густі терни росчѣсуют, а буйні вѣтри осушуют. — Зійшл...
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/16
<noinclude>{{left|XVI}}</noinclude>могилѣ голосом минуліѣ лѣта и минулих витязѣв. {{—}} Думки (пѣснѣ жіноцькі) провѣвают буйною гарностію, и зажегненими чувстьами, повязаними з журбою и тугою. Дѣвочѣ чувства стелят-ся в них крещачим барвѣнком, крутая рутка узеленяє терновіѣ вѣньцѣ страсти, дивная бородьба з невідмѣнни...
XVI могилѣ голосом минуліѣ лѣта и минулих витязѣв. — Думки (пѣснѣ жіноцькі) провѣвают буйною гарностію, и зажегненими чувстьами, повязаними з журбою и тугою. Дѣвочѣ чувства стелят-ся в них крещачим барвѣнком, крутая рутка узеленяє терновіѣ вѣньцѣ страсти, дивная бородьба з невідмѣнним присудом проколює-ся з них. — Обм...
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/17
<noinclude>{{right|XVII}}</noinclude>або мѣсто них сивенька зазуля сумно закує погибель милого. Тогди она попала-ся богатому лютому нелюбови, або якому пройдисвѣту, тогда з усихаючих грудей тосклі викопуют-ся вздохи, душа в горованю лѣтае по за гори и снит в піўявно о миленьким, згадка й туга сумною пѣснею о погиблим с...
XVII або мѣсто них сивенька зазуля сумно закує погибель милого. Тогди она попала-ся богатому лютому нелюбови, або якому пройдисвѣту, тогда з усихаючих грудей тосклі викопуют-ся вздохи, душа в горованю лѣтае по за гори и снит в піўявно о миленьким, згадка й туга сумною пѣснею о погиблим спливає. — Другий дочуўши-ся на ч...
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/18
<noinclude>{{left|XVIII}}</noinclude>{{hwe|бувают|забувают}} зелѣзноє жите и проливают-ся поў ними чувствами. Там видит-ся инчий свѣт; на чудних, крилах летит гадка в передвѣк, любая слобідна нетямка огортає душу, в них являє-ся Русин истинним Славляном, не любуючим собѣ в борбѣ, лише в тихеньким домашним гараздѣ. На в...
XVIII бувают зелѣзноє жите и проливают-ся поў ними чувствами. Там видит-ся инчий свѣт; на чудних, крилах летит гадка в передвѣк, любая слобідна нетямка огортає душу, в них являє-ся Русин истинним Славляном, не любуючим собѣ в борбѣ, лише в тихеньким домашним гараздѣ. На всякоє веремне года суть обряди, суть пѣснѣ: воск...
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/19
<noinclude>{{right|XIX}}</noinclude>Пѣснѣ обрядові лишились чесним святим вѣном дѣдів передхристових; склад ѣх не теперѣшний, имена нечувані й незнакомі. В них встрѣчаєм много згадок о богах Славляньских, о раю, райских птицях, райским деревѣ о гаях {{—}} Самі имена: Ладканя, Купайла, Коляда (Колядки зовут також громад...
XIX Пѣснѣ обрядові лишились чесним святим вѣном дѣдів передхристових; склад ѣх не теперѣшний, имена нечувані й незнакомі. В них встрѣчаєм много згадок о богах Славляньских, о раю, райских птицях, райским деревѣ о гаях — Самі имена: Ладканя, Купайла, Коляда (Колядки зовут також громадскими пѣснями) Гагілки, (гаѣвки, вес...
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/20
<noinclude>{{left|XX}}</noinclude>{{hwe|ком|зѣльничком}}, за вѣнцем дѣвочим, лякаючи-ся лихого свекра, тулит надѣя счастя маючого настати за любимим. Із сего огляду передом идут сиротиньскіѣ пѣснѣ. Перед сотнями лѣт князѣ, княгинѣ, королѣ, бояри увеличали рускую землю, паволоки єдамашки, шоўкові свити, золотокуюшчіѣ к...
XX ком, за вѣнцем дѣвочим, лякаючи-ся лихого свекра, тулит надѣя счастя маючого настати за любимим. Із сего огляду передом идут сиротиньскіѣ пѣснѣ. Перед сотнями лѣт князѣ, княгинѣ, королѣ, бояри увеличали рускую землю, паволоки єдамашки, шоўкові свити, золотокуюшчіѣ ковальчики и инчі ремѣснички, которі народови много...
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/22
<noinclude>{{left|2}} {{block center/s}}</noinclude><poem>Продай сестру Оленочку, За коники вороніѣ, Та за сѣдла золотіѣ, За вуздела шоўковіѣ И за станлѣ золотіѣ — Дам ти коня вороного, На другого срѣбла много. — Прийшоў Роман до домочку Склониў на стіл головочку, Тай гадає си думочку: Чи продати Оленочку?.... Встаў, з...
2 Продай сестру Оленочку, За коники вороніѣ, Та за сѣдла золотіѣ, За вуздела шоўковіѣ И за станлѣ золотіѣ — Дам ти коня вороного, На другого срѣбла много. — Прийшоў Роман до домочку Склониў на стіл головочку, Тай гадає си думочку: Чи продати Оленочку?.... Встаў, зірваў-ся, пішоў з шумом, Тілько вихорь за ним свиснуў, ...
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/23
<noinclude>{{right|3}} {{block center/s}}</noinclude><poem>И в покою позакаџай! — Ой братчику, Романчику, Таџе завтра не недѣля. — Ой сестричко, Оленочко, Помий двори мостовіѣ, Застель столи кидровіѣ, Помий и миски срібніѣ, И лижечки золотіѣ! — Ой братчику, Романчику, Таџе завтра не різдво. — Ой сестричко, Оленочко, И ...
3 И в покою позакаџай! — Ой братчику, Романчику, Таџе завтра не недѣля. — Ой сестричко, Оленочко, Помий двори мостовіѣ, Застель столи кидровіѣ, Помий и миски срібніѣ, И лижечки золотіѣ! — Ой братчику, Романчику, Таџе завтра не різдво. — Ой сестричко, Оленочко, И свѣтлоньки повимащай, Вікна красно повитирай! — Ой братч...
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/24
<noinclude>{{left|4}} {{block center/s}}</noinclude><poem>Чи овчарѣ з турми гонят? Ой сестричко, Оленочко, Скажу тобѣ правду щиру. Тото в поли не димове; Нѣ то вірли крилма бют-ся Нѣ овчарѣ з турми гонят; Лиш то Турки и Татари, А всѣ твоѣ сут бояри. — А Олена, як то вчула На слугу вѣрну крикнула; Ой кухарко, кухарочко,...
4 Чи овчарѣ з турми гонят? Ой сестричко, Оленочко, Скажу тобѣ правду щиру. Тото в поли не димове; Нѣ то вірли крилма бют-ся Нѣ овчарѣ з турми гонят; Лиш то Турки и Татари, А всѣ твоѣ сут бояри. — А Олена, як то вчула На слугу вѣрну крикнула; Ой кухарко, кухарочко, Дай ми ножа остренького, До завоя тоненького. Тонкий з...
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/25
<noinclude>{{right|5}} {{block center/s}}</noinclude><section begin="1"/><poem>Ой де той ваш Романонько? Питают-ся Турки єѣ. — Ой поѣхаў Романонько, Тай до лѣса по дрѣвонька. — А деж тота єго сестра, Єго сестра Оленочка? Днесь завій собѣ кроѣла Ніж у серце си ўстромила. — Вбѣгли Турки до свѣтлоньки Видят тѣло Оленоньки...
5 Ой де той ваш Романонько? Питают-ся Турки єѣ. — Ой поѣхаў Романонько, Тай до лѣса по дрѣвонька. — А деж тота єго сестра, Єго сестра Оленочка? Днесь завій собѣ кроѣла Ніж у серце си ўстромила. — Вбѣгли Турки до свѣтлоньки Видят тѣло Оленоньки. Взяли Турки Оленочку Витягнули на повірє, Тай взяли до ней стрѣляти; А пот...
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/26
<noinclude>{{left|6}} {{block center/s}}</noinclude><poem>Він сам ѣде на конинѣ, Тещу веде по тернинѣ, Слѣди кровця заливає, Чорний ворон залѣтає, Тоту кровцю ізпиває. — Ой привѣў ю до домоньку: Вийди, вийди Туркинонько, Привѣўем ти кухароньку; Привѣўем ти невільницю, Від Галича робітницю. — А вона ѣ тай завела, Три ро...
6 Він сам ѣде на конинѣ, Тещу веде по тернинѣ, Слѣди кровця заливає, Чорний ворон залѣтає, Тоту кровцю ізпиває. — Ой привѣў ю до домоньку: Вийди, вийди Туркинонько, Привѣўем ти кухароньку; Привѣўем ти невільницю, Від Галича робітницю. — А вона ѣ тай завела, Три роботѣ загадала: Оченьками стадо пасти, Рученьками кужѣль...
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/27
<noinclude>{{right|7}} {{block center/s}}</noinclude><section begin="2"/><poem>Та вдарила по личеньку Свою рідну матѣноньку! — Доню моя прелюбезна! Не тілько-м тя годовала, По личеньку-м тя не била. — Мамко-ж моя старенькая, Почом жесь мя изпізнала? — Як тя баба в купѣль клала, На груди ти искра пала, И потому-м тя піз...
7 Та вдарила по личеньку Свою рідну матѣноньку! — Доню моя прелюбезна! Не тілько-м тя годовала, По личеньку-м тя не била. — Мамко-ж моя старенькая, Почом жесь мя изпізнала? — Як тя баба в купѣль клала, На груди ти искра пала, И потому-м тя пізнала, — Мати моя, мила мати! Скидай з себе тіѣ лати Возьми дорогіѣ шати Буде...
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/28
<noinclude>{{left|8}} {{block center/s}}</noinclude><poem>На ноженьку налѣгає, Топірцем сє підперає — Тай на хлопцѣ покликає: Ой ви хлопцѣ, ви молодцѣ, Та сходѣт-ся разом д купцѣ, Бѣгом хлопцѣ, рада бѣгом, Западают стежки снѣгом — Уставайте всѣ раненько, Уберайте-сє борзенько, У [[постіл|постоли]] скірєніѣ И волоки шоў...
8 На ноженьку налѣгає, Топірцем сє підперає — Тай на хлопцѣ покликає: Ой ви хлопцѣ, ви молодцѣ, Та сходѣт-ся разом д купцѣ, Бѣгом хлопцѣ, рада бѣгом, Западают стежки снѣгом — Уставайте всѣ раненько, Уберайте-сє борзенько, У постоли скірєніѣ И волоки шоўковіѣ; Щоби Кути не минути, До Косова повернути. — Ходѣт хлопцѣ та...
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/3
<noinclude></noinclude> [[Файл:Stepan Rudanskyi (1921 book).jpg|300px|center]] {{c|Степан Руданський.}} {{nop}}<noinclude></noinclude>
Степан Руданський.
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/49
<noinclude></noinclude>{{c|{{x-larger|{{sp|ЗМІСТ}}.}}}} {{rule|2em}} {{block center/s|style=width:30em}}{{right|Стор.}} {{TOC line|1.|[[Співомовки (1921)/Добре торгувалось|Добре торгувалось]]|spaces=4|djvupage=5|djvupageoffset=2|chapter-width=1.5em}} {{TOC line|2.|[[Співомовки (1921)/По чому дурні|По чому дурні]]|spac...
ЗМІСТ. Стор. 1. Добре торгувалось 2. По чому дурні 3. Запорожці у короля 4. Пан і Іван в дорозі 5. Указ 6. Чи далеко до Київа 7. На калитку 8. Треба всюди приятеля 9. Окуляри 10. Свиня — свинею 11. Добра натура 12. Згуба душі 13. Не мої ноги 14. Розумний панич 15. Жалібний дяк 16. Піп з кропилом 17. Лист 18. Кому чого...
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/50
<noinclude>{{block center/s|style=width:30em}}</noinclude><noinclude>{{right|Стор.}}</noinclude> {{TOC line|26.|[[Співомовки (1921)/Три питаня|Три питаня]]|spaces=4|djvupage=35|djvupageoffset=2|chapter-width=1.5em}} {{TOC line|27.|[[Співомовки (1921)/Горобці|Горобці]]|spaces=4|djvupage=36|djvupageoffset=2|chapter-width...
Стор. 26. Три питаня 27. Горобці 28. Вовки 29. Циган з хроном 30. Циган на толоці 31. Циган з конем 32. Холодно 33. Циганський наймит 34. Циган на сповіди 35. Хмельницький з Ляхами Зміст З печатні Ставрипиґійського Інститута під управою Ю. Сидорака
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/1
<noinclude></noinclude>{{block center/s|style=text-align:center}} {{larger|[[Народня бібліотека «Просвіти»|НАРОДНЯ БІБЛІОТЕКА ПРОСВІТИ]] Ч.8.}} {{rule|height=3px}} {{dhr|4em}} {{larger|СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ.}} {{dhr|2em}} {{xxxx-larger|СПІВОМОВКИ}} ({{sp-l|ВИБІР}}). {{dhr|10em}} {{larger|ЛЬВІВ 1921.}} {{rule|1em}} НАКЛАДО...
НАРОДНЯ БІБЛІОТЕКА ПРОСВІТИ Ч.8. СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ. СПІВОМОВКИ (ВИБІР). ЛЬВІВ 1921. НАКЛАДОМ ТОВАРИСТВА „ПРОСВІТА“
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/6
<noinclude>{{c|{{—}} 4 {{—}}}}</noinclude>так народові припало до вподоби, що співає їх народ та розказує, як народні пісні чи приказки. Тепер його радо читають скрізь, де живе наш український народ, де гомонить українська мова. І згадуємо його добрим словом за це, що остав ся бідним мужицьким поетом, а не пішов до бог...
— 4 — так народові припало до вподоби, що співає їх народ та розказує, як народні пісні чи приказки. Тепер його радо читають скрізь, де живе наш український народ, де гомонить українська мова. І згадуємо його добрим словом за це, що остав ся бідним мужицьким поетом, а не пішов до богатих Москалів; що він старав ся сере...
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/7
<noinclude></noinclude><section begin=Добре торгувалося/>{{block center/s}}<poem> {{c|'''{{тнс|1.}} Добре торгувалось.'''}} Чи в Киіві, чи в Полтаві, Чи в самій столиці, Ходив чумак з мазницею Помежи крамниці. І в крамницях, куди глянеш — Сріблом-злотом сяє, А йому то і байдуже: Він дьогтю питає! Реготять дурні кацап...
1. Добре торгувалось. Чи в Киіві, чи в Полтаві, Чи в самій столиці, Ходив чумак з мазницею Помежи крамниці. І в крамницях, куди глянеш — Сріблом-злотом сяє, А йому то і байдуже: Він дьогтю питає! Реготять дурні кацапи; А він тілько сплюне Тай до другої крамниці, Багатшої, суне. В найбагатшії крамниці Два купці сиділ...
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/8
<noinclude>{{c|{{—}} 6 {{—}}}} {{block center/s}}</noinclude><section begin="Добре торгувалося"/><poem> — „Нєту! нєту!“ — купці кажуть Тай, [[шельма|шельми]], сміють ся: „Здєсь не дьоготь, только дурні Адні прадаютьса!“ А чумак їм: „То нівроку-ж Добре торгувалось, Що йно два вас таких гарних На продаж осталось.“ {{sh...
— 6 — — „Нєту! нєту!“ — купці кажуть Тай, шельми, сміють ся: „Здєсь не дьоготь, только дурні Адні прадаютьса!“ А чумак їм: „То нівроку-ж Добре торгувалось, Що йно два вас таких гарних На продаж осталось.“ 29. X. 1857. 2. По чому дурні? „Де ти був-єсь, пробував-єсь? Роскажи, Іване!“ — „Та де вже я не бував-єм, Всюди...
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/9
<noinclude>{{c|{{—}} 7 {{—}}}}</noinclude><section begin=Запорожці у короля/>{{block center/s}}<poem> {{c|'''{{тнс|3.}} Запорожці у короля.'''}} Приїхали Запорожці, Короля витають, Король просить їх сідати, Козаки сідають… {{gap}}Сидять собі. В них жупани {{gap}}Все кармазинові, {{gap}}І самі такі храбренні, {{gap}}Вус...
— 7 — 3. Запорожці у короля. Приїхали Запорожці, Короля витають, Король просить їх сідати, Козаки сідають… Сидять собі. В них жупани Все кармазинові, І самі такі храбренні, Вуса прездорові!.. Задивились на ті вуса Ляхи препогані. „Що б їм, кажуть, дати істи? Даймо їм сметани!..“ Поставили їм сметани, Їсти припрошають...
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/10
<noinclude>{{c|{{—}} 8 {{—}}}}</noinclude>{{block center/s}}<poem> {{c|'''{{тнс|4.}} Пан і Іван в дорозі.'''}} Ізійшли ся пан з Іваном, По світі мандрують, Разом їдять, розмовляють, Разом і ночують. {{gap}}На кождому через плечі {{gap}}Висить по торбині, {{gap}}Лиш пан таки у чемерці, {{gap}}Іван у свитині. Ідуть вони...
— 8 — 4. Пан і Іван в дорозі. Ізійшли ся пан з Іваном, По світі мандрують, Разом їдять, розмовляють, Разом і ночують. На кождому через плечі Висить по торбині, Лиш пан таки у чемерці, Іван у свитині. Ідуть вони дорогою, Стали ночувати, Аж пан собі задумує Хлопа ошукати… Тай говорить до Івана: „Знаєш що, Іване? Годило...
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/11
<noinclude>{{c|{{—}} 9 {{—}}}} {{block center/s}}</noinclude><poem>{{gap}}Вже панови свою торбу {{gap}}Треба починати… Але пан собі ні слова, На землі лягає, Кладе торбу під голови, Хлопа замовляє… {{gap}}„Що би ти робив, Іване, — {{gap}}Пан зачав питати: {{gap}}Як би тобі довело ся {{gap}}Таке поле мати?..“ — А що-ж...
— 9 — Вже панови свою торбу Треба починати… Але пан собі ні слова, На землі лягає, Кладе торбу під голови, Хлопа замовляє… „Що би ти робив, Іване, — Пан зачав питати: Як би тобі довело ся Таке поле мати?..“ — А що-ж, пане, я орав би, Хлібом засівав би, Та ходив би до Одесу, Сіль і гроші мав би… „А що я не так зробив...
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/12
<noinclude>{{c|{{—}} 10 {{—}}}} {{block center/s}}</noinclude><poem>{{gap}}Тілько що пан заснув добре, {{gap}}Іван підійняв ся, {{gap}}Та до панської торбини {{gap}}І сам присотав ся… То і курку, і [[печеня|печеню]], І кавалок кишки, Все, що було у торбині, Стеребив до кришки. {{gap}}Пробудив ся пан раненько: {{gap}}П...
— 10 — Тілько що пан заснув добре, Іван підійняв ся, Та до панської торбини І сам присотав ся… То і курку, і печеню, І кавалок кишки, Все, що було у торбині, Стеребив до кришки. Пробудив ся пан раненько: Пропаща година! Хоче їсти сіромаха, Та пуста торбина… Розбуджає він Івана Та його й питає, А Іван стиснув плечима...
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/13
<noinclude>{{c|{{—}} 11 {{—}}}} {{block center/s}}</noinclude><poem>Аж на силу перед вечір До села прибились. {{gap}}Ідуть вони в коловорот, {{gap}}Аж блукає гуска. {{gap}}Іван гуску та в торбину: {{gap}}Є вже і закуска… Повернули в пусту хату, Гуску спорядили… Спорядили, як годить ся, У піч посадили… {{gap}}Але пан г...
— 11 — Аж на силу перед вечір До села прибились. Ідуть вони в коловорот, Аж блукає гуска. Іван гуску та в торбину: Є вже і закуска… Повернули в пусту хату, Гуску спорядили… Спорядили, як годить ся, У піч посадили… Але пан гадає знову Хлопа ошукати, Тай говорить: „Що ж, Іване! Ми лягаймо спати! Та кому із нас приснит...
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/14
<noinclude>{{c|{{—}} 12 {{—}}}} {{block center/s}}</noinclude><section begin="4"/><poem> Та якії там потрави Йому подавали, Та як його всі святії Їсти припрошали… {{gap}}— Ані слова! — Іван каже: {{gap}}Ваша правда, пане! {{gap}}Я сам бачив, як ви їли {{gap}}Якісь марципани… Та дивлюсь, що не голодні, Маєте закуску, ...
— 12 — Та якії там потрави Йому подавали, Та як його всі святії Їсти припрошали… — Ані слова! — Іван каже: Ваша правда, пане! Я сам бачив, як ви їли Якісь марципани… Та дивлюсь, що не голодні, Маєте закуску, Тай сів собі коло печі Тай стеребив гуску!.. „Чи то-ж правда? пан питає, — Всю із'їв, Іване?“ — Та аби я так з...
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/15
<noinclude>{{c|{{—}} 13 {{—}}}} {{block center/s}}</noinclude><section begin=Указ/><poem>— Чуєш, дівко, що в указі?“ — „Та чую, козаче.“ І вже-ж рада то, [[псяюха]], Аж мало не скаче! {{gap}}— „А приглянь ся но, козаче, {{gap}}До того указу: {{gap}}Чи нема там написано, {{gap}}Щоб іще по разу?“ {{shift left|{{fine|18....
— 13 — — Чуєш, дівко, що в указі?“ — „Та чую, козаче.“ І вже-ж рада то, псяюха, Аж мало не скаче! — „А приглянь ся но, козаче, До того указу: Чи нема там написано, Щоб іще по разу?“ 18. IV. 1858 6. Чи далеко до Київа. Питають ся якось хлопця Подорожні люде: „Чи багато верстов, сину, До Київа буде?“ — „Та так, люде:...
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/16
<noinclude>{{c|{{—}} 14 {{—}}}} {{block center/s}}</noinclude><section begin=На калитку/><poem>Перекинув штук зо двацять — Все не добирає… {{gap}}Аж наглянув десь кармазин; — {{gap}}„Дай-но, каже, того!..“ {{gap}}Розвертає, оглядає: {{gap}}„Се хиба нічого!..“ Виміряє середину, Виміряв чубатий: „Оттут, каже, мені виріж ...
— 14 — Перекинув штук зо двацять — Все не добирає… Аж наглянув десь кармазин; — „Дай-но, каже, того!..“ Розвертає, оглядає: „Се хиба нічого!..“ Виміряє середину, Виміряв чубатий: „Оттут, каже, мені виріж На калитку, брате!“ 18. IV. 1858 8. Треба всюди приятеля. (Баба в церкві). Прийшла в церкву стара баба, Свічок на...
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/17
<noinclude>{{c|{{—}} 15 {{—}}}} {{block center/s}}</noinclude><section begin=Треба всюди приятеля/><poem>Але баба обернулась: — Не судіте, люде! Ніхто того не відає, Де по смерти буде… {{gap}}Чи у небі, чи у пеклі {{gap}}Скажуть вікувати; {{gap}}Треба всюди, добрі люде, {{gap}}Приятеля мати. {{shift left|{{fine|18. IV...
— 15 — Але баба обернулась: — Не судіте, люде! Ніхто того не відає, Де по смерти буде… Чи у небі, чи у пеклі Скажуть вікувати; Треба всюди, добрі люде, Приятеля мати. 18. IV. 1858 9. Окуляри. Розходив ся мужичок, Аж ґвалт дякувати. Та їдна йому біда, Не вміє читати. До граматки б? та куди! Не того він хоче: Він гада...
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/18
<noinclude>{{c|{{—}} 16 {{—}}}} {{block center/s}}</noinclude><section begin=Окуляри/><poem>{{gap}}Далі соті з носа зняв {{gap}}І об землю вдарив, {{gap}}Розплатив ся тай пішов {{gap}}Сам без окулярів. І на [[Проводи]] сказав Хрещеному люду: „Окулярів не купив Тай дяком не буду!“ {{shift left|{{fine|6. II. 1859.}}|1....
— 16 — Далі соті з носа зняв І об землю вдарив, Розплатив ся тай пішов Сам без окулярів. І на Проводи сказав Хрещеному люду: „Окулярів не купив Тай дяком не буду!“ 6. II. 1859. 10. Свиня — свинею Несе мужик у ночовках До дому свячене: Яйця, паску і ковбаси Й порося печене. І порося — як підсвинок, Та ще й з хроном...
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/19
<noinclude>{{c|{{—}} 17 {{—}}}} {{block center/s}}</noinclude><section begin=Свиня — свинею/><poem>„Та свиня таки свинею! Правду кажуть люде: Святи її, хрести її, — Все свинею буде!“ {{shift left|{{fine|8. II. 1859.}}|1.5em}}</poem>{{block center/e}} {{rule|5em}} <section end=Свиня — свинею/> <section begin=Добра нат...
— 17 — „Та свиня таки свинею! Правду кажуть люде: Святи її, хрести її, — Все свинею буде!“ 8. II. 1859. 11. Добра натура. Грає скрипка, грає кобза, І бандура грає; Мужик літом у кожусі Гопки витинає. Витинає мужик гопки, Аж потом зальляв ся. — „Та скинь бо ти кожух, брате!“ Якийсь обізвав ся. — „Ні, не скину! — му...
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/20
<noinclude>{{c|{{—}} 18 {{—}}}} {{block center/s}}</noinclude><section begin=Згуба душі/><poem>Вже й клянеть ся на чім світ, Богом присягає. Ні, не вірять. І чумак Против неба глянув: „Коли я сокиру взяв — Хай я Ляхом стану!“ — „Стій, чумаче, не губи Ні душі, ні віри! Вірим, вірим! Ти не брав Нашої сокири!“ {{shift ...
— 18 — Вже й клянеть ся на чім світ, Богом присягає. Ні, не вірять. І чумак Против неба глянув: „Коли я сокиру взяв — Хай я Ляхом стану!“ — „Стій, чумаче, не губи Ні душі, ні віри! Вірим, вірим! Ти не брав Нашої сокири!“ 8. II. 1859. 13. Не мої ноги. Серед ліса, серед гаю У неділешній обід Заснув мужик у чоботях, ...
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/21
<noinclude>{{c|{{—}} 19 {{—}}}}</noinclude><section begin=Розумний панич/>{{block center|<poem> {{c|'''{{тнс|14.}} Розумний панич.'''}} Привіз дідич раз на свята Ізі школи сина, І не може натішитись, Що вчена дитина. {{gap}}Раз здибає гуменного {{gap}}І тому хвалить ся: {{gap}}„Ото, каже, мій синочок, {{gap}}Як у школі...
— 19 — 14. Розумний панич. Привіз дідич раз на свята Ізі школи сина, І не може натішитись, Що вчена дитина. Раз здибає гуменного І тому хвалить ся: „Ото, каже, мій синочок, Як у школі вчить ся!.. Та і розум, що за розум! Як тобі, Іване?“ — А мені то щось не так-то Здаєть ся, мій пане! Бо як би наш панич мали Розуму до...
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/22
<noinclude>{{c|{{—}} 20 {{—}}}} {{block center/s}}</noinclude><section begin=Жалібний дяк/><poem>Коли мене голос ваш Аж за серце вяже! {{gap}}Так колись моя коза {{gap}}На льоду кричала, {{gap}}Як там її звірина {{gap}}Бідну розривала. {{shift left|12. V. 1859.|1.5em}}</poem>{{block center/e}} {{rule|5em}} <section e...
— 20 — Коли мене голос ваш Аж за серце вяже! Так колись моя коза На льоду кричала, Як там її звірина Бідну розривала. 12. V. 1859. 16. Піп з кропилом. На Ордані, як звичайно У людий буває, Ходить батюшка з кропилом, Хати окропляє. Ходить батюшка з кропилом, Чогож тут боятись? Але їдна молодиця Аж пищить сховатись… ...
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/23
<noinclude>{{c|{{—}} 21 {{—}}}} {{block center/s}}</noinclude><section begin=Піп з кропилом/><poem>{{gap}}Тай питає, мов не знає: {{gap}}„А де ваша мати?“ — Пішли мати на ярмарок, Нема в дома мами! — Закричали малі діти Різно голосами. {{gap}}„То скажіть же своїй мамі — {{gap}}Й показав рукою — {{gap}}Нехай бере на яр...
— 21 — Тай питає, мов не знає: „А де ваша мати?“ — Пішли мати на ярмарок, Нема в дома мами! — Закричали малі діти Різно голосами. „То скажіть же своїй мамі — Й показав рукою — Нехай бере на ярмарок І ноги з собою!“ 17. IV. 1858. 17. Лист. Їден дідич мав у школах Кохану дитину, Ото раз до неї й пише: „Милий ти мій с...
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/24
<noinclude>{{c|{{—}} 22 {{—}}}} {{block center/s}}</noinclude><section begin=Лист/><poem>Та учи ся, милий сину, Та читай багато, Бо ти дурнем зостанеш ся, А я твоїм татом!“ {{shift left|1. III. 1859.|1.5em}}</poem>{{block center/e}} {{rule|5em}} <section end=Лист/> <section begin=Кому чого бракує/>{{block center/s}}<...
— 22 — Та учи ся, милий сину, Та читай багато, Бо ти дурнем зостанеш ся, А я твоїм татом!“ 1. III. 1859. 18. Кому чого бракує. Було тісно під Москвою, Просять козаків: „Поможіте, Запорожці, Убити ворогів!“ — „Заплатіте, добрі люде,“ Кажуть козаки, — „То вибємо Москву вашу З вражої руки.“ — „То ви бєтесь зза копійки...
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/25
<noinclude>{{c|{{—}} 23 {{—}}}} {{block center/s}}</noinclude><section begin=Засідатель/><poem>Бють ся сотські і розсильні, Бють ся рибаки: Водить шнури край пролому, [[Ості]] і гаки… Але йде Жидок убогий, [[Пейс]]ами потряс: „Гирсте, гирсте, — став питати — Що таке у вас?..“ — Засідатель утопив ся, Господи прости!.....
— 23 — Бють ся сотські і розсильні, Бють ся рибаки: Водить шнури край пролому, Ості і гаки… Але йде Жидок убогий, Пейсами потряс: „Гирсте, гирсте, — став питати — Що таке у вас?..“ — Засідатель утопив ся, Господи прости!.. Ходи, Жидку, хоч поможеш Шнура завести. „Гирсте?.. нащо то шукати Людської біди? Лиш карбован...
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/26
<noinclude>{{c|{{—}} 24 {{—}}}} {{block center/s}}</noinclude><section begin=Гусак/><poem>— „Ах ти, Бог мой! ето ґуска? Екой я дурак!.. Вазьмі, бабка! єй-єй думал, Что ета ґусак!“ {{shift left|29. X. 1857.|1.5em}}</poem>{{block center/e}} {{rule|5em}} <section end=Гусак/> <section begin=Варенікі, варенікі/>{{block ce...
— 24 — — „Ах ти, Бог мой! ето ґуска? Екой я дурак!.. Вазьмі, бабка! єй-єй думал, Что ета ґусак!“ 29. X. 1857. 21. Варенікі, варенікі! Сидить Москаль на прилавку, Прищурує очи… Так і знати, що псявіра Вареників хоче. Хоче бідний вареників — То й ніщо питати!.. Та тілько їх по нашому Не вміє назвати. — „Хазяюшка, ґал...
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/27
<noinclude>{{c|{{—}} 25 {{—}}}} {{block center/s}}</noinclude><section begin=Варенікі, варенікі/><poem>Уш з ґлаз далой, так с памяті! Вот ентакой бєс-то!.. Да знаєш лї: ентак сир-то, А на сирє тєсто…“ {{gap}}— „Та Бог його святий знає {{gap}}І добрії люде! {{gap}}Сир у тісті!.. хиба, може, {{gap}}Чи не пиріг буде?“ — ...
— 25 — Уш з ґлаз далой, так с памяті! Вот ентакой бєс-то!.. Да знаєш лї: ентак сир-то, А на сирє тєсто…“ — „Та Бог його святий знає І добрії люде! Сир у тісті!.. хиба, може, Чи не пиріг буде?“ — „Да нє піроґ, ґалубушка!.. Екая дасада!.. Да знаєш-лі? туда масла Да смєтани нада!..“ А вона-то добре знає, Чого Москаль хо...
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/28
<noinclude>{{c|{{—}} 26 {{—}}}} {{block center/s}}</noinclude><section begin=Зелений пес/><poem>„Чи зелений коли пес Пані не здибала?“ — Та ні, — каже. — або що?“ Німця запитала. „Та нічого, — каже той, — Я так лиш питав ся, Бо з зеленим, пані, псом І я не здибав ся!“ {{shift left|1. III. 1859.|1.5em}}</poem>{{block ...
— 26 — „Чи зелений коли пес Пані не здибала?“ — Та ні, — каже. — або що?“ Німця запитала. „Та нічого, — каже той, — Я так лиш питав ся, Бо з зеленим, пані, псом І я не здибав ся!“ 1. III. 1859. 23. Кравець. Іде кравець темним лісом — Аж вовк вибігає… Збілів кравець та посинів, Живцем помирає. І взяв аршин з переляк...
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/29
<noinclude>{{c|{{—}} 27 {{—}}}} {{block center/s}}</noinclude><section begin=Кравець/><poem>Оглядає на всі боки, З дивом промовляє: {{gap}}„Вісім літ з тобою хожу {{gap}}Попам ряси шити, {{gap}}А все таки я не думав, {{gap}}Щоб ти був набитий!“ {{shift left|9. IV. 1858.|1.5em}}</poem>{{block center/e}} {{rule|5em}} <...
— 27 — Оглядає на всі боки, З дивом промовляє: „Вісім літ з тобою хожу Попам ряси шити, А все таки я не думав, Щоб ти був набитий!“ 9. IV. 1858. 24. Подорож до Єрусалима. Межи нашими Жидами Поголос пустив ся, Що ніби то в Русалимі Месіяш родив ся… І зібрало ся аж десять Грубих бородатих, Грубих десять арендарів Та ...
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/30
<noinclude>{{c|{{—}} 28 {{—}}}} {{block center/s}}</noinclude><section begin=Подорож до Єрусалима/><poem>„Чи бачите, — чумак каже, — Як біліє море?“ А Жиди всі: „Вей мір, вей мір!.. Лихо нам та горе!“ — „Яке лихо? — чумак каже: Підіймайте поли! Ви пройдете через море, Ніби через поле!.. Лиш за мною як у око, А то буд...
— 28 — „Чи бачите, — чумак каже, — Як біліє море?“ А Жиди всі: „Вей мір, вей мір!.. Лихо нам та горе!“ — „Яке лихо? — чумак каже: Підіймайте поли! Ви пройдете через море, Ніби через поле!.. Лиш за мною як у око, А то буде й амінь! В саму прірву, аж до біса Підете, як камінь!“ Захиталась під ногами Зарошана гречка… ...
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/31
<noinclude>{{c|{{—}} 29 {{—}}}} {{block center/s}}</noinclude><section begin=Подорож до Єрусалима/><poem>Становить ся сам у лаву, Другий виступає: Лічить, лічить, не долічить, І все девять має… Всі лічили, але жаден Дурень бородатий Не згадає, не зміркує, Що він сам десятий… Не зміркують арендарі, Нічого робити — Іду...
— 29 — Становить ся сам у лаву, Другий виступає: Лічить, лічить, не долічить, І все девять має… Всі лічили, але жаден Дурень бородатий Не згадає, не зміркує, Що він сам десятий… Не зміркують арендарі, Нічого робити — Ідуть вони до Івана, Просять полічити. Полічив він, втихомирив. Пора б спочивати… „А що, мої аренда...
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/32
<noinclude>{{c|{{—}} 30 {{—}}}} {{block center/s}}</noinclude><section begin=Подорож до Єрусалима/><poem>Іде чумак до комахів Із орендарями, Розкладає наоколо Жидів головами. „Та глядіть же, — промовляє, — Лежіть, Жиди, тихо! А то послі почуєте, Яке буде лихо!..“ Пішов і сам постелив ся Під зеленим дубом І заснув соб...
— 30 — Іде чумак до комахів Із орендарями, Розкладає наоколо Жидів головами. „Та глядіть же, — промовляє, — Лежіть, Жиди, тихо! А то послі почуєте, Яке буде лихо!..“ Пішов і сам постелив ся Під зеленим дубом І заснув собі до раня Кохано та любо. А тим часом арендарів Обсіли комахи… Гризуть, їдять на всі боки, — Мов...
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/33
<noinclude>{{c|{{—}} 31 {{—}}}} {{block center/s}}</noinclude><section begin=Подорож до Єрусалима/><poem>— „Тілько й щастя, арендарі, Що тихо лежали, А то були б вас до лиха Всіх позаїдали… Уставайтеж, арендарі, Та моліть ся Богу! Роса впала, зійшло сонце — Пора у дорогу! Повставали арендарі, Богу помолились І снідат...
— 31 — — „Тілько й щастя, арендарі, Що тихо лежали, А то були б вас до лиха Всіх позаїдали… Уставайтеж, арендарі, Та моліть ся Богу! Роса впала, зійшло сонце — Пора у дорогу! Повставали арендарі, Богу помолились І снідати не снідали, В дорогу пустились. Ідуть вони за Іваном В лихую годину Через нетрі, через пущі, Т...
End of preview.

Ukrainian Wikisource Page Transcriptions

Page images from digitized books and periodicals paired with their human-made transcriptions from Ukrainian Wikisource. It can be used to train and evaluate OCR / document-understanding models, especially for Ukrainian texts in historical orthographies.

The dataset covers almost all pages that have both a scan and a transcription on Ukrainian Wikisource at the time of collection (2026.10.01), although few hundred pages were dropped.

Dataset structure

Each row is one page.

Column Type Description
Title string Page name from where the text is extracted in Ukrainian Wikisource.
Text string Raw wikitext of the page, exactly as written by Wikisource editors, including templates, tables and <ref> footnotes.
Image_Filename image Scan of the page, as stored in the Wikisource Сторінка: (Page) namespace.
Text_Clean string Automatically cleaned version of Text column (see below).

Content

  • Language: primarily Ukrainian. The texts span many periods and various orthographies (e.g. early phonetical and etymological orthographies, Galician/Austrian-era spellings, Kulishivka, the 1928 Kharkiv orthography, Soviet and modern standards), so spelling varies from edition to edition.
  • Other languages: editions often contain fragments in other languages (Russian, Polish, German, French, Latin, etc.), usually only short passages or only a few pages.
  • Material: books, brochures, periodicals and other printed works, in a range of typefaces and scan qualities. Some pages contain tables, footnotes, headers or illustrations.
  • Scripts: mostly Cyrillic, with some Latin.

The two text columns

Text

The original page source from Wikisource. It contains MediaWiki markup that mostly encodes layout and formatting rather than text, for example {{center|...}}, {{sp|...}}, page header/footer templates (in element at the start and at the end of page), and so on. Use it if you want the unmodified editor input or want to apply your own cleaning.

Text_Clean

A version with wikitemplates removed by a rule-based script. Best effort; it is not perfect. What it does:

  • Removes templates (including nested ones and multi-line ones). For pure formatting wrappers (centering, letter-spacing, font size, language tags, etc.) the visible text is kept and only the wrapper is removed.
  • Keeps footnotes: <ref>...</ref> and <ref ... /> elements are preserved because they are transcribed inline inside the paragraphs (templates inside them are cleaned as well). You can easily clean them depending on your needs.
  • Keeps wikitables, with styling and cell attributes stripped; rowspan / colspan are preserved, since they affect the table structure. For more details on tables see https://w.wiki/eKsp
  • Removes HTML comments, leftover <noinclude>-type tags and extra blank lines.

Known limitations: some templates may have been dropped even though their content was visible text, other templates may have been unwrapped incorrectly, and rare markup patterns may slip through. If you need maximum reliability for a specific use, compare against Text.

Intended uses

  • Training and evaluating OCR / HTR and vision-language models on Ukrainian and historical-orthography text.

Limitations and biases

  • Transcriptions are written and proofread by volunteers; quality and consistency vary between pages and editions. Original orthography is generally preserved, but editors sometimes make different choices.
  • Not every transcription is guaranteed to match its image perfectly; some pages have only been checked by one person while others have been approved by at least two different people (split is around 50-50).
  • The collection reflects what volunteers chose to digitize, so it is skewed toward certain periods, genres and regions.
  • Some pages are almost blank (covers, separators, plates) and have short or empty transcriptions.
  • Running headers are not mandatory to transcribe as they are not shown to readers in final texts, but some proofreaders still put them in.

Source and licensing

All text comes from Ukrainian Wikisource, whose text is available under CC BY-SA 4.0. The dataset is released under CC BY-SA 4.0; derivatives must keep the same license and give attribution to Wikisource contributors. The underlying works are, as a rule, in the public domain or otherwise freely licensed according to Wikisource policy, but please check the license of an individual work on Wikisource if this matters for your use.

Each page originates from a Сторінка: namespace page on uk.wikisource.org, whose edit history lists the contributors. You can quickly find the appropriate page and file using Title

Contact

If you noticed any issues with dataset or have any questions, contact me: bicolino34@gmail.com

Downloads last month
112